Вітіліго

Вітіліго – це рідкісне захворювання, у разі якого шкіра втрачає меланін – пігмент, що визначає колір шкіри, волосся й очей.  Вітіліго виникає, коли клітини, що виробляють меланін, втрачають свою функцію, унаслідок чого на шкірі з'являються білі плями, які повільно збільшуються.  Стан не є небезпечним для життя та оточуючих, але може викликати стрес.

На сьогодні ще не зовсім ясно, з яких саме причин виникає вітіліго.  Можливо, що це аутоімунне захворювання, у випадку якого імунна система людини атакує й руйнує пігментні клітини.  Також має значення спадковість.  Крім того, появу вітіліго індукують сонячний опік або стрес.

Діагностика

Під час діагностики лікар вивчає історію хвороби, проводить огляд шкірних покривів може також призначити біопсію шкіри й аналізи крові.

Лікування

Вибір лікування залежить від віку, локалізації й ступеня ураження шкіри, а також швидкості прогресу захворювання.

Застосовують лікарські засоби й світлову терапію, які допомагають відновити колір шкіри або вирівняти її тон, хоча результати можуть бути різними й непередбачуваними. А деякі методи лікування мають серйозні побічні ефекти.  Тому лікар може порадити спочатку спробувати змінити зовнішній вигляд шкіри, використавши засіб для автозасмаги.

Якщо буде прийнято спільне рішення про медикаментозне лікування або хірургічне втручання, процес може зайняти багато місяців, перш ніж можна буде оцінити його ефективність. І, можливо, доведеться спробувати декілька підходів у лікуванні або їх комбінації.

Навіть якщо лікування якийсь час буде успішним, результати можуть бути недовгими або можуть з'явитися нові ділянки вітіліго.

Терапія

 • Світлова терапія.  Фототерапія з використанням вузькосмугового ультрафіолету B (UVB) зупиняє або уповільнює прогресування вітіліго. Вона може бути більш ефективною, якщо її використовувати з кортикостероїдами або інгібіторами кальциневрину.  Може пройти від одного до трьох місяців, перш ніж будуть помітні будь-які зміни;  щоб отримати повний ефект – шість місяців або більше.

Людям, які не можуть пройти стаціонарне лікування, для домашнього використання доступні портативні пристрої вузькосмугової ультрафіолетової терапії B меншого розміру.  Попередньо цей варіант обов'язково необхідно узгодити з лікарем.

Можливі побічні ефекти: почервоніння, свербіж і печіння, які зазвичай проходять протягом кількох годин після лікування.

 • Поєднання псоралена й світлової терапії.  Це лікування поєднує в собі речовину, отриману з рослин, під назвою псорален, і світлову терапію (фотохіміотерапію), щоб повернути колір плямам вітіліго.  Після перорального прийому псоралена або нанесення його на уражену ділянку шкіри організм піддається впливу ультрафіолетового випромінювання A (UVA).  Цей підхід, хоча й ефективний, більш складний у застосуванні, тому в багатьох практиках замінений вузькосмуговою терапією UVB-випромінюванням.

 • Видалення кольору, який залишився (депігментація).  Ця терапія може бути варіантом, якщо вітіліго широко поширене.  На неуражені ділянки шкіри наноситься депігментуючий агент.  Це поступово освітлює шкіру, щоб вона зливалася із знебарвленими ділянками.  Терапія проводиться один або два рази на день протягом дев'яти місяців або довше.

Серед побічних ефектів можуть бути почервоніння, набряк, свербіж і сухість шкіри.  Депігментація незворотна.

Оперативне лікування

Якщо світлова терапія й медикаментозна не допомогли, можливе оперативне втручання.

 • Пересадка шкіри.  У межах цієї процедури лікар переносить дуже маленькі ділянки здорової пігментованої шкіри на ділянки, що втратили пігмент.  

Можливі ризики: інфекція, рубці, нерівномірна пігментація й неможливість перефарбувати цю область.

 • Блістерна аспірація. Шляхом пересадки верхівки блістерів шкіри зі звичайною пігментацією на уражені вітіліго ділянки. 

До можливих ризиків відносять утворення рубців, нерівномірну пігментацію;  пошкодження шкіри, викликане аспірацією.

 • Пересадка клітинних трансплантатів. Під час такої операції ділянку шкіри з нормальною пігментацією трансплантують на підготовлену уражену ділянку. Результати цієї процедури репігментації починають проявлятися вже через чотири тижні.

Можливі ризики: рубці, інфекції й нерівний тон шкіри.

Можливі варіанти лікування в майбутньому

На сьогодні фахівці вивчають наступні методи лікування:

 • Препарат для стимуляції меланоцитів.  Це потенційний засіб, який ще називають афамеланотідом, імплантується під шкіру, щоб сприяти зростанню меланоцитів.

 • Препарат, що допомагає контролювати нормальний цикл розвитку меланоцитів. Простагландин E2 тестується в якості способу відновити колір шкіри у людей із непоширеним вітіліго.  Наноситься на шкіру у вигляді гелю.