Вісцеральний жир – «бомба уповільненої дії»

Протягом багатьох століть ідеалом жіночності та краси є богиня кохання Афродіта, чия мармурова статуя, відома як Венера Мілоська, знаходиться в Парижі в Луврі. Висота скульптури – близько 203 см, а пропорції її тіла відповідають правилу «золотого перетину» та визнаються ідеальними. Якщо перерахувати на зріст 164 см, то параметри груди - талія - ​​стегна будуть відповідно 86х69х93 см. Предметом обожнювання чоловіків завжди були жінки з природною красивою фігурою, однією з головних переваг якої, звичайно ж, є "осина" талія.

Ожиріння супроводжує цивілізацію?

Науково-технічний прогрес позбавляє людей багатьох проблем, але виникають нові. Сучасна людина споживає висококалорійні продукти, але її фізична активність знижується, переважає малорухливий спосіб життя. Як наслідок цих тенденцій – зайва вага та ожиріння, яке набуло характеру епідемії.

Жир необхідний для нормального функціонування організму, але якщо його кількість стає занадто великою, це може становити серйозну загрозу для здоров'ю. Особливо помітні жирові накопичення в області талії та живота (цей жир називають абдомінальним – від латинського «abdomen» – живіт). Ці відкладення мають свої причини й можуть призвести до неприємних наслідків для здоров'я всього організму. Частина жиру накопичується у вигляді підшкірного, з'являються складки, що надає тілу неестетичного, в'ялого зовнішнього вигляду.

Однак найбільшу небезпеку становить та частина абдомінального жиру, яка є зовні непомітною, прихована в черевній порожнині та обволікає внутрішні органи: печінку, нирки, підшлункову залозу, кишечник, захищаючи їх від пошкоджень та травм. Це вісцеральний жир. Медики, зокрема кардіолог Tiffany Powell-Wiley, фахівець із проблем ожиріння в Національному інституті охорони здоров'я США (National Institutes of Health), попереджають, що цей жир є «бомбою уповільненої дії» навіть у тому випадку, якщо вага людини в межах норми.

На відміну від підшкірного жиру вісцеральний – це активна речовина, що виділяє в кров гормони, жирні кислоти та інші речовини. Його надлишок може провокувати різні хвороби:

• серцеві напади та захворювання серцево-судинної системи;
• діабет другого типу;
• інсульт;
• рак молочної залози;
• колоректальний рак;
• хвороба Альцгеймера;

Медична наука вважає, що частка вісцерального жиру має перевищувати 10 – 15% від загальних жирових запасів. Але як це виміряти?

Контроль, вимір, бажання уникнути тяжких наслідків

Шляхом простого огляду визначити, скільки в організмі прихованого жиру неможливо. Найбільш достовірними методами вимірювання є МРТ (магнітно-резонансна томографія), КТ (комп'ютерна томографія) або УЗД (ультразвукове дослідження) черевної порожнини, але вони вимагають від пацієнта відвідування відповідної лабораторії та відсутності протипоказань до цих процедур. Тому доктор Elliana Rose, фахівець у медицині внутрішніх органів та хірургії, пропонує легкий і доступний кожному спосіб: «Щоб дізнатися, чи є у вас вісцеральний жир, найкраще виміряти окружність вашої талії. Для жінок її окружність не повинна перевищувати 80 см, для чоловіків – 94 см». Але зауважимо, що ці показники є усередненими й мають коригуватися залежно від зростання та особливостей статури конкретної людини. Давно відомий і інший нескладний спосіб контролю: окружність талії має дорівнювати двом окружностям шиї, а коло шиї – двом окружностям зап'ястя.

Як же впоратися із проблемою?

Згадаймо відомий афоризм із улюбленого багатьма фільму: «Де робитимемо талію?» Не вірте тому, хто скаже, що позбавитися вісцерального жиру просто. У всьому потрібна система, серйозний підхід та бажання бути здоровим.

1. Правильне харчування

Калорійність раціону має відповідати енергетичним витратам організму. Провідний спеціаліст у галузі функціональної медицини доктор Stacie J. Stephenson, відома як The VibrantDoc, рекомендує: «Зменшіть кількість калорій, навіть зовсім небагато. Вісцеральний жир втрачається перш за все, коли люди скорочують споживання їжі». Але дієта має бути розумною: якщо організм відчує дефіцит калорій, то прагнутиме спалювати м'язи, зберігаючи свої жирові запаси, й ефект від голодування буде зворотним.

Експерт із дієтичного харчування Sarah Bourdet радить: «Обмежте вживання простих цукрів. Їжте те, що містить більше клітковини та білка». Горіхи, насіння, дари моря, жирна риба, оливкова олія – ​​ось ті продукти, які варто вживати якнайчастіше, але, звичайно, в розумних кількостях. Дуже корисні у боротьбі з абдомінальним жиром броколі та цвітна капуста, шпинат, рукола, листовий салат та інша зелень.

Американський лікар-ендокринолог Elizabeth Lowden радить їсти авокадо та волоські горіхи, тому що вони повільно засвоюються й організму потрібно більше енергії, щоб їх переварити. Як пояснює лікар Lowden, перші результати будуть помітні не відразу, але це не привід опускати руки у боротьбі з жиром. Лікар нагадує, що організму потрібен час для перебудови та адаптації.

Лікар Tiffany Powell-Wiley зауважила, що кожні 10 г розчинної клітковини, які містяться у крупах, цільнозерновому хлібі, рисових та вівсяних висівках, бобових знижують кількість вісцерального жиру на 4%. Водночас бажано повністю виключити із раціону фастфуд, напівфабрикати, чіпси, майонез та інші продукти, насичені трансжирами.

2. Фізична активність

Необхідною умовою успішної боротьби з вісцеральним жиром є фізичні вправи. Лікар Tiffany Powell-Wiley в інтерв'ю CNN заявила, що "потрібно витрачати на спорт не менше 150 хвилин на тиждень". Рекомендуються швидка ходьба, біг, що набирає популярності скандинавська ходьба, плавання, велосипед та інші види аеробних навантажень, які з метою спалювання жиру краще силових. Краще займатися на свіжому повітрі, а не в тренажерних залах і критих манежах, особливо це важливо в умовах пандемії COVID-19. Плануючи тренування, обов'язково виділіть час для вправ, спрямованих на розвиток та підтримання тонусу м'язів черевного преса, які є запорукою гарного тіла та гарної постави.

«У людині все має бути чудово…» – «Леді Аеробіка»

Відома американська актриса, письменник і громадський діяч Джейн Фонда (Jane Seymour Fonda) неодноразово ділилася зі світом секретами своєї шикарної зовнішності. Вона часто наголошувала: «Головне для жінок – це ніколи не сидіти на жорстких дієтах і постійно займатися спортом, танцями, аеробікою». Сама актриса багато років присвятила танцям, а після того, як їй виповнилося 40 років, здійснила у Сполучених Штатах Америки справжню революцію, перетворившись на «Леді аеробіку». Доступні для всіх комплекси вправ різного рівня складності, музика, естетика, особистий приклад Джейн Фонди, яка допомогла багатьом жінкам та чоловікам відчути впевненість, зберегти здоров'я та красу, досі дають підстави вірити у себе та свої сили.

1. Зменште або виключіть вживання алкоголю

Високий вміст калорій в алкоголі може спричинити абдомінальне ожиріння. Доктор Stacie J. Stephenson говорить про три дослідження, кожне з яких підтвердило, що «навіть помірне споживання алкоголю може призвести до того, що організм відкладає жир у черевній порожнині». Наприклад, під час дослідження 87 здорових жінок з легким або помірним споживанням спиртних напоїв виявилося, що їхня окружність талії прямо залежала від кількості випитого алкоголю. Експерти дійшли висновку, що "це було пов'язано зі збільшенням обсягу вісцерального жиру" у тих, хто пив більше.

2. Стрес – фактор ризику абдомінального ожиріння

За словами доктора Stacie J. Stephenson, «вісцеральне ожиріння може бути неоптимальною фізіологічною адаптацією до стресу». Дослідження, проведене в Єльському університеті (Yale University, USA), показало, що стрес може сприяти накопиченню зайвого жиру в черевній порожнині навіть у худих жінок.

"Ми виявили, що жінки з великим обсягом абдомінального жиру часто мають поганий настрій і вищий рівень життєвого стресу", – сказала провідний дослідник університету доктор філософії Elissa S. Epel. У зв'язку з цим лікар Stephenson радить: «Ви не завжди позбавитеся джерел стресу, але постарайтеся керувати своєю реакцією на них. Це сприятиме зменшенню вісцерального жиру».

3. Надія на медикаменти?

В авторитетному медичному журналі The Lancet опубліковано цікаве дослідження впливу лікарського препарату ліраглутид, що застосовується для лікування ожиріння, на вісцеральний жир. Як правило, цей препарат використовується у разі діабету другого типу, що супроводжується ожирінням, але в цьому дослідженні його запропонували людям, які страждають на ожиріння, але без діабету.

В експерименті брали участь 235 людей. Через сорок тижнів у тих, хто отримував ліраглутид, зменшилося ожиріння внутрішніх органів і черевної порожнини в середньому на 12,5%, а у тих, кому давали плацебо, цей показник був лише 1,63%. Дослідження показали, що ліраглутид найбільше впливав на зниження вісцерального жиру навколо печінки та серця. Лікарі звернули на це особливу увагу.

У пошуках гармонії

Радимо бути (попри оптимістичні результати) дуже обережними з лікарськими препаратами – треба вірити в себе, свої сили, можливості організувати час, присвячений своєму здоров'ю: адже 150 хвилин на тиждень – це небагато, – продумати, враховуючи рекомендації лікарів-дієтологів, свій раціон, ще раз подивитися на Джейн Фонду. Ще раз згадати про «золотий перетин». Ви, безумовно, подобатиметеся собі!