Новатори в галузі вакцинації

Вакцини від найбільш смертоносних хвороб пройшли довгий шлях за останні кілька століть – від примітивних методів щеплення до використання технології ДНК і мРНК Сьогодні люди в усьому світі живі завдяки цим колосальним успіхам у галузі охорони здоров'я. Нижче коротко розповімо про одинадцять новаторів у сфері вакцин, про які необхідно знати. 

1. Онисим (Onesimus) / Віспа 

Африканець Онисим представив пуританам у колоніальному Бостоні концепцію варіоляціі (примітивний метод імунізації проти вірусу натуральної віспи). На початку 1700-х років, ще перебуваючи в Західній Африці, Онисим пережив незвичайний медичний досвід: йому втирали гній від інфікованої людини у відкриту рану на руці, щоб запобігти хворобі. Цей метод використовувався в Африці, Туреччині та Китаї для вакцинації здорових людей від серйозних інфекцій. Приїхавши в Бостон, Онисим поділився цими знаннями зі своїм учителем Коттоном Мазер (Cotton Mather), який пізніше виступав за варіоляції під час епідемії віспи в 1721 році, рятуючи численних бостонців від смертельного вірусу. 

2. Едвард Дженнер (Edward Jenner) / Віспа 

До 18 століття багато європейських лікарів практикували варіоляцію проти віспи. Дженнер, спостережливий англійський лікар, зауважив, що працівники молочної ферми, інфіковані коров'ячою віспою (вірусом тварини, який не був смертельним для людини), також проявляли стійкість до зараження віспою. У травні 1796 року Дженнер взяв мазок із виразки коров'ячої віспи у доярки Сари Нелмс і зробив щеплення 8-річному Джеймсу Фіппсу. Після процедури хлопчик кілька днів відчував себе погано, потім одужав. Два місяці по тому Дженнер піддав Фіппс дії гною від виразки віспи - і дитина залишилася здоровою, продемонструвавши більш безпечний спосіб створити імунітет проти більш смертоносного захворювання. Дженнер увів термін вакцинація (vaccination), похідний від від слова vacca, латинське слово «корова» (на відміну від варіоляціі, процедури, заснованої на імунізації при віспі).

3. Луї Пастер (Louis Pasteur) / Сказ 

Луї Пастер, відомий винаходом пастеризації (нагрівання продуктів для знищення патогенів), також зіграв ключову роль в розробці вакцин проти сказу. У 1880-х роках, стурбовані тим, що сказ поширюється серед паризьких бездомних собак, ветеринари прислали Пастеру зразки тканин померлих від хвороби собак. Пастер експериментував, уводячи інфекційний матеріал з тканини безпосередньо в мозок кроликів, щоб вивчити вірусні ефекти. Врешті-решт він виявив, що висушування інфікованої тканини послаблює вірус. Він створив вакцину, послабивши вірус у кроликів, зробивши його менш вірулентним. Ця вакцина успішно запобігла сказу в собак і людей. 

4. Макс Тейлер (Max Theiler) / Жовта лихоманка 

Тейлер виявив, що вірус жовтої лихоманки (який викликає тропічне захворювання, що супроводжується шлунково-кишковими кровотечами й печінковою недостатністю) може передаватися мишам. Це зробило його експерименти з розробки вакцини від жовтої лихоманки набагато простіше й дешевше, оскільки в своїх дослідженнях він використовував більш дорогих мавп. Зрештою Тейлер розробив два різновиди вакцини проти жовтої лихоманки. Одна з них була ослабленим штамом, який використовувався в 1930-х і 1940-х роках для захисту жителів Західної Африки. Другий варіант вирощувався на курячих ембріонах; він був більш ефективним і простим у виробництві, що призвело до його широкого використання до 1937 року. У 1951 році Тейлер отримав Нобелівську премію з медицини за цю роботу.

5. Томас Френсіс (Thomas Francis) / Грип 

Френсіс, американський мікробіолог, вніс значний вклад у наше розуміння вірусу грипу і, як наслідок, захист від нього. Шляхом аналізу респіраторних виділень і зразків сироватки у дітей з симптомами захворювання він зміг ретельно вивчити вплив вірусу на слизову оболонку дихальних шляхів людини. Його команда розробила вакцину, ефективну проти грипу A і B, вперше успішно використану під час Другої світової війни на початку 1940-х років. 

6. Йонас Солк (Jonas Salk) / Поліомієліт 

Створення Йонасом Солком вакцини проти вірусу поліомієліту (який може викликати неврологічні симптоми, зокрема параліч) зробило його героєм країни. На відміну від своїх колег, Солк уважав, що вакцина «убитого вірусу» буде настільки ж ефективною і, можливо, більш безпечною, ніж вакцина «живого вірусу». Він дезактивув вірус формальдегідом, щоб зруйнувати його репродуктивну здатність. Таким чином, вакцина Солка змусила імунну систему виробляти антитіла проти вірусу. Солк повністю вірив в свій винахід, випробувавши його на всій своїй родині до того, як вона була схвалена в 1955 році. 

7. Альберт Сейбіна (Albert Sabin) / Поліомієліт 

Конкурент Солка, Альберт Сейбіна, представив оральну вакцину проти поліомієліту в 1960-х роках. Це була «жива» вакцина, створена шляхом ослаблення вірусу поліомієліту (який спочатку вражає шлунково-кишковий тракт, а потім нервову систему).Оральну вакцину Сейбіна було не тільки легше поширювати і вводити, але й дешевше виробляти, тому не дивно, що вона замінила ін'єкційну вакцину Солка до початку 1960-х років. Оскільки епідемії поліомієліту зазвичай траплялися в літні місяці, коли вірусом поліомієліту були заражені ставки і озера, Сабіна стали називати «лікарем, який повернув літо дітям». 

8. Моріс Хіллеман (Maurice Hilleman) / Кір і багато іншого 

Моріс Хіллеман, американський мікробіолог, що спеціалізується на вакцинології, за свою довгу кар'єру у фармацевтичній компанії Merck розробив більше 40 вакцин. Він брав участь в розробці вакцин проти MMR (кору, епідемічного паротиту, краснухи (measles, mumps, rubella)), гепатиту A, гепатиту B, вітряної віспи та інших. Багато з них тепер рекомендовані дітям як частина необхідного догляду за здоров'ям.

9. Річард Малліган (Richard Mulligan) і Пол Берг (Paul Berg) / Технологія рекомбінантних ДНК 

Ці два біохіміка зі Стенфорда були піонерами технології рекомбінантної ДНК для створення вакцин – способу рекомбінації сегментів ДНК для створення нової «рекомбінантної» молекули з унікальними функціями. Вони провели експерименти, які базувалися з перенесення бактеріальних генів (E. coli) в клітини мавп, що по суті змушувало клітини ссавців виробляти бактеріальний білок. Ця технологія рекомбінантних ДНК використовувалася для виробництва вакцини проти гепатиту В в 1986 році, вакцини проти ВПЛ (вірусу папіломи людини) в 2006 році й вакцини проти грипу в 2013 році. 

10. Каталін Каріко (Katalin Karikó) / Технологія МРНК 

Блискучий угорський учений Каріко зосередила свої дослідження на РНК-месенджері – генетичний зв'язок, який допомагає перекладати генетичні коди в білок. Незважаючи на скептицизм наукових впливових кіл, Каріко залишалася непохитною у своєму переконанні, що мРНК може зробити революцію в розробці вакцин. Вона співпрацювала зі своїм тодішнім колегою Дрю Вайсманом (Drew Weissman), дослідником з Університету Пенсільванії, щоб використовувати міць мРНК-вакцин. Цей новий тип вакцини вчить наші клітини, як виробляти білок (або навіть його частина), який запускає імунну відповідь і виробляє антитіла, що захищають нас від інфекції. Каріко й Вайсман у співпраці з Pfizer і BioNTech створили вакцину проти COVID-19 з використанням цієї технології. 

11.Кіззмекія Корбетт (Kizzmekia Corbett) / COVID-19 

Кіззмекія Корбетт, імунолог з Центру досліджень вакцин Національного інституту алергії та інфекційних захворювань Національного інституту здоров'я, співпрацювала з Moderna в розробці вакцини проти COVID-19 на основі мРНК. Її робота зосереджена на розробці стратегії вакцинації, яка повинна бути «швидкою, надійною й універсальною», – сказала вона на лекції в Національному інституті здоров'я США (National Institutes of Health, NIH)) в грудні минулого року.