Зв'язок між стресом і збільшенням ваги
Зв'язок між стресом і збільшенням ваги відомий давно. Це наша природна вроджена реакція на тривале перенапруження. Ми досить часто винагороджуємо себе їжею після емоційно важкого дня й зазвичай звинувачуємо в такій реакції психічний статус, але вчені стверджують, що причиною цього можуть бути фізіологічні процеси.
Коли ми відчуваємо стрес, наш мозок виділяє речовину, відому як кортикотропін-рилізинг-гормон (Corticotropin-releasing hormon, CRH), яка змушує організм не спати й переводити його в режим «борись або біжи». Коли тіло готується до подібного протистояння, зіниці розширюються, мислення поліпшується, а легені споживають більше кисню. Водночас відбувається й інша реакція: наш апетит пригнічується, травна система тимчасово відключається. CRH також викликає викид гормонів адреналіну й кортизолу, які допомагають мобілізувати вуглеводи й жири для отримання швидкої енергії. Коли стрес проходить, адреналін розсіюється, але кортизол залишається, щоб повернути тілу рівновагу. І один із способів повернути все в норму – це підвищити апетит, щоб ми могли відновити вуглеводи й жир, які повинні були згоріти.
Але не тільки раптові тривожні епізоди можуть виявитися проблематичними. Відчуття стресу протягом тривалого періоду часу теж може призвести до набору ваги: тривалий стрес підтримує підвищений рівень кортизолу, що провокує відчуття голоду.
Якщо рівень стресу й кортизолу тривалий період залишається на високому рівні, інсулін також буде високим, що сприяє збільшенню відкладення жиру в певній частині тіла, зазвичай це талія. Дослідження, проведене вченими з Єльського університету й опубліковане у вересневому випуску журналу Psychosomatic Medicine за 2000 рік, порівнювало 30 жінок, у яких жир відкладався переважно в області талії, з 29 жінками, у яких він відкладався в основному в стегнах. Жінки з першої групи відзначали в своїх спостереженнях, що жир на животі збільшувався, якщо вони тривалий час про щось тривожилися та їм доводилося виконувати стресові завдання. У них також вироблявся більш високий рівень кортизолу, ніж у жінок з жиром на стегнах. І це, на думку авторів, передбачало, що кортизол змушував жир відкладатися в центрі тіла.
Це може бути не тільки неприємно для деяких жінок, а й небезпечно: дослідження Гарвардської медичної школи, опубліковане в грудневому випуску журналу Американської медичної асоціації за 1998 рік, показало, що черевний жир безпосередньо пов'язаний з підвищеним ризиком виникнення ішемічної хвороби серця.