Сім годин сну на добу – шлях до здоров'я

Життя в постійному цейтноті стає для людей звичайним явищем, і вони в пошуках резерву часу ставлять питання: а чи варто витрачати чверть, а то й третину життя на сон? Багатьох безперервний потік подій настільки захоплює, що їм банально шкода цього втраченого часу. А якщо не спати, то яка плата? Проблема серйозна, і над нею працюють багато наукових лабораторій світу.

Навіщо людям спати

Усе живе на нашій планеті, наділене головним мозком, періодично поринає у сон. Те, що ця властивість у процесі еволюції збереглася, наштовхує на припущення про її життєву необхідність. Скільки часу може провести без сну людина, точно невідомо: експерименти в цьому напрямі занадто небезпечні й можуть призвести до смерті, причому досліди на тваринах не дають однозначної відповіді про причини смерті – це безсоння як таке, стрес або інші фактори.

У книзі рекордів Гіннеса тривалість безсоння через ризик для життя потенційних рекордсменів не фіксується, а офіційно підтвердженим є досягнення, яке встановив сімнадцятирічний американець Randy Gardner у 1964 році, під час експерименту добровільно, не застосовуючи психічні стимулятори, який не спав протягом 11 днів і 25 хвилин. Наприкінці випробування в нього спостерігалися галюцинації, нездатність виконати елементарні арифметичні дії, він забував, що робить, і навіть не міг пригадати своє ім'я. На щастя, Randy відновився швидко, і довгострокові наслідки для здоров'я, за спостереженнями фахівців, його досвід на собі не мав.

Існує безліч гіпотез, для чого організмові потрібен сон, але їх дуже складно або взагалі неможливо перевірити експериментально, унаслідок чого єдиної думки щодо цього в науковому світі немає. Можна виділити кілька важливих процесів, які, на думку тих чи інших учених, відбуваються під час сну:

• фізіологічне відновлення головного мозку, його звільнення від токсичних продуктів життєдіяльності;
• регулювання метаболічних процесів в організмі, вироблення деяких гормонів;
• оновлення й відновлення пошкоджених тканин;
• стабілізація збалансованої роботи всіх систем організму: уві сні нейрони більшою мірою сприймають інформацію не з зовнішнього середовища, а від внутрішніх органів;
• формування довготривалої пам'яті людини;
• пошук способів захисту організму від руйнівних наслідків стресу.

У жовтні 2013 року в академічному журналі "Science" була опублікована стаття "Сон сприяє видаленню метаболітів з головного мозку дорослих" ("Sleep Drives Metabolite Clearance from the Adult Brain"), в якій йдеться про важливе відкриття групи дослідників у Рочестерському університеті штату Нью-Йорк, США (University of Rochester, New York, USA): доведено, що під час сну з головного мозку за допомогою спеціальної (“дренажної”) системи відтоку рідини, яка отримала назву глімфатичної, інтенсивно виводяться відходи обміну речовин, зокрема потенційно токсичні, що утворюються під час неспання.

Керівник дослідження професор-нейробіолог Maiken Nedergaard образно описує процеси, що відбуваються: “Кількість енергії в розпорядженні головного мозку обмежена, і, схоже, він повинен вибирати між двома функціональними станами – неспання й свідомість або сон й очищення. Так само ви вибираєте, запросити друзів на вечірку або почати прибирання: зробити те й інше одночасно не вийде”. І продовжує: “Наші дослідження дуже важливі для лікування таких пов'язаних із забрудненням головного мозку недуг, як хвороба Альцгеймера. Чітке розуміння того, як і коли головний мозок “вмикає” глімфатичну систему й очищається від “сміття”, – перший крок у спробах контролювати цю систему й змусити її працювати більш ефективно”.

То скільки ж людині необхідно спати?

На замовлення федерального уряду США було розроблено й у грудні 2010 року введено в дію загальнонаціональну програму “Healthy People 2020” (“Здорові люди 2020”), призначену для покращення здоров'я, підвищення якості й тривалості життя всіх членів суспільства, відповідно до якої Департамент охорони здоров'я США створив проект "Sleep Health Objective" ("Мета – здоровий сон"), щоб, як у ньому зазначено, "збільшити частку дорослих, які достатньо висипаються". Відомо, що суттєвим фактором, що впливає на стан здоров'я людини, згідно з багатьма дослідженнями, є тривалість сну.

У червні 2015 року на інформаційному ресурсі американської Національної бібліотеки медицини (United States National Library of Medicine) у журналі “Sleep” вийшла стаття групи з п'ятнадцяти експертів у галузі медицини й досліджень сну “Рекомендована кількість сну для здорової дорослої людини: спільна консенсусна заява медицини сну й Товариства дослідження сну” (“Recommended Amount of Sleep for Healthy Adult: A Joint Consensus Statement of the American Academy of Sleep Medicine and Sleep Research Society”). Фахівці проаналізували 5314 наукових публікацій про зв'язок стану здоров'я людини з тривалістю сну, що перебувають у відкритому доступі, і дійшли загального висновку: “Поточні дані підтверджують загальну рекомендацію про регулярний сон сім і більше годин на добу для підтримки оптимального здоров'я у дорослих віком від 18 до 60 років. На індивідуальну мінливість потреби уві сні впливають генетичні, поведінкові, медичні чинники й умови довкілля”.

Автори статті у “Sleep” звертають увагу, що регулярне недосипання може призвести до негативних наслідків для здоров'я:

• хвороб серцево-судинної системи;
• цукрового діабету;
• гіпертонії, інсульту;
• депресії;
• зайвої ваги й ожиріння;
• зниження імунітету.

У людини, що не виспалася, падає працездатність, концентрація уваги, відповідно, збільшується ризик нещасних випадків.

Занадто тривалий регулярний сон – більше 9 годин на добу – може бути властивий певній частині молодих людей, можливий у разі хвороби, подолання наслідків безсоння, але на сьогодні наука не дає відповіді на питання про його вплив на здоров'я. Для глибшого розуміння, у чому причина потреби у сні, необхідні подальші наукові дослідження.

Спіть на здоров'я!

Основне призначення своєї рекомендації спати не менше семи годин на добу, наведеної в публікації "Sleep", експерти вбачають у наступному:

•  створення інформаційного поля для всіх медиків, органів охорони здоров'я, громадськості, освітніх інститутів щодо надзвичайної актуальності проблеми (зв'язку тривалості сну, здоров'я й довголіття);
•  матеріальна й моральна підтримка людей, які стежать за своїм здоров'ям, правильним сном, працездатністю;
•  активізація на різних майданчиках суспільного діалогу про “економічні й соціальні переваги адекватної тривалості сну”.

Учені пропонують збільшити сприяння з боку держави в створенні сприятливого середовища для подальших досліджень у сфері впливу сну на здоров'я й благополуччя людей. Здорова, духовно й фізично розвинена людина – основа успішної майбутньої спільноти громадян країни.