Прострочені ліки: «Primum non nocere»

Медичні препарати, термін придатності яких, вказаний на етикетці, минув, не можна використовувати – це знає кожен. Але чи так неухильно всі дотримуються цього правила? Напевно, у житті багатьох людей були випадки, коли таблетка прострочена на кілька днів, аптека закрита або знаходиться далеко, ліки дефіцитні або занадто дорогі… Дилема. І тоді людина приймає те, що є під рукою. Чи небезпечно це й наскільки? Спробуємо розібратися.

Що таке термін придатності? Це час, доки препарат зберігає свої лікувальні властивості. У процесі клінічних випробувань розробники та виробники ліків аналізують їхню стійкість до зовнішніх впливів (волога, світло, температура) і вказують мінімальний термін придатності, який зазвичай пов'язаний з періодом часу, витраченим на тестування (у різних компаніях – від шести місяців до п'яти років). Як правило, препарати зберігають свою ефективність протягом якогось часу після дати, зазначеній на упаковці, звичайно, якщо вона не розкрита та дотримувалися умов зберігання.

Тож вживати чи викидати ліки, термін придатності яких минув?

Джина Белотті (Gina Bellotti), професор фармакології Університету Томаса Джеферсона у Філадельфії (США), уважає, що відповідь на це питання не така вже й однозначна. Без подальшого тестування неможливо дізнатися, чи зберігає препарат свої властивості після закінчення терміну, вказаного на етикетці. "Після цієї дати фармацевтична компанія не гарантує цього", – каже професор. Головна небезпека – втрата ліками терапевтичних властивостей та можливе посилення побічних ефектів. Тому в серйозних невідкладних випадках, тим більше, у разі загрози життю покладатися на те, що препарат, чий «життєвий термін» минув, правильно подіє, ризиковано. «Якщо у вас просто головний біль, то, можливо, це не має великого значення. Але якщо це екстрена проблема, є ймовірність, що ліки вам не допоможуть», – попереджає Белотті.

Управління з контролю якості продуктів і медикаментів (Food and Drug Administration – FDA) США визначає, що препарат придатний до використання, якщо вміст активної речовини зменшився не більше, ніж на 10%. Ще в 1986 році Міністерство оборони США спільно з FDA розпочало Програму продовження терміну придатності (Shelf-Life Extension Program – SLEP) з метою заощадити на витратах, необхідних для регулярного оновлення величезних запасів (на випадок надзвичайної ситуації) ліків, вакцин та протиотрут, які зберігаються в країні, коштують десятки мільярдів доларів й утилізуються після дати, зазначеній на упаковці або в інструкції. Програма дає свої плоди. Наприклад, у 2006 році в межах SLEP було перевірено 122 різних препарати, що зберігаються у необхідних умовах. За результатами спостережень, опублікованих у Journal of Pharmaceutical Sciences, дві третини препаратів із гарантійним терміном, що минув, залишалися ефективними. У результаті їх період зберігання продовжили приблизно на чотири роки.

У 2017 році американський інформаційний ресурс «ProPublica» опублікував статтю під назвою «Міф про терміни придатності ліків», в якій йдеться про те, що за роки досліджень у межах SLEP було встановлено: для багатьох препаратів їх фактичний термін придатності набагато перевищує початковий, вказаний виробниками. Це дало змогу, наприклад, Міністерству оборони США заощадити у 2016 році близько 2,1 мільярда доларів, уникнувши заміни ліків на своїх стратегічних складах. Але фахівці поки не дійшли єдиної думки щодо того, що робити з простроченими медикаментами – утилізувати чи продовжувати термін зберігання, і закони країни, як і раніше, забороняють аптекам їх відпускати.

Зауважимо, що фармацевтичні компанії, як правило, не зацікавлені у продовженні терміну придатності своєї продукції: утилізація мільйонів тонн ліків лише збільшує їх товарообіг та прибуток.

Питання, чи використовувати прострочені медикаменти залишається відкритим, і рішення, як і відповідальність за наслідки, бере на себе пацієнт. Джина Белотті рекомендує не приймати препарати, гарантія на які закінчилася, не порадившись з фармацевтом. У разі погіршення самопочуття внаслідок прийому таких ліків негайно зверніться до свого лікаря.

Не можна використовувати медикаменти у таких випадках:

змінився зовнішній вигляд пігулок: колір, вони розкришилися чи стали м'якими;
капсули деформувалися чи злиплися;
змінилася консистенція рідкого препарату, його запах;
ліки в ампулах помутніли, змінили колір або з'явився осад.

Важливо: нітрогліцерин, інсулін, антибіотики у рідкій формі, вакцини, ліки для дітей, термін застосування яких минув, використовувати категорично не можна!

До речі, про вакцини. У зв'язку з пандемією COVID-19 компанія «Pfizer» попереджає про необхідність дотримання найсуворішого температурного режиму під час транспортування та зберігання власного препарату від коронавірусу. У багатьох людей з’являються сумніви, чи завжди виконуються рекомендації та як це можна перевірити. Адже порушення інструкцій розробників і виробників загрожує серйозними наслідками.

Декілька порад для тих, хто зберігає ліки в домашній аптечці

Для кожного препарату передбачаються умови зберігання. Коли ви купуєте ліки (за рекомендацією або рецептом лікаря), уважно поставтеся до інструкції, запам'ятайте терміни, правила зберігання та виконуйте їх.
Регулярно переглядайте вміст аптечки та контролюйте, чи не пропущена вами дату закінчення лікувальних властивостей препаратів, чи не змінився їхній зовнішній вигляд.
Не зберігайте ліки у прозорих контейнерах
Не перекладайте ліки з упаковки, на якій вказано термін придатності: ви можете забути.
Купуйте ліків не більше, ніж вам знадобиться до закінчення їх терміну придатності.
Не викидайте прострочені медикаменти на сміття – їх можуть знайти інші люди (особливо діти) і, можливо, використати собі на шкоду.

І все ж таки – намагайтеся не приймати препарати, термін придатності яких минув, звертайтеся за допомогою до лікаря. Ще Жан-Батист Мольєр зауважив: «Багато людей помирає не від своїх хвороб, а від ліків».