Забруднення нанопластиком навколишнього середовища

У «Earth song» («Пісня Землі») «король поп-музики» Майкл Джексон (Michael Joseph Jackson) передбачав величезні екологічні проблеми, які виникають щодня перед жителями колись красивої, чистої, здорової Планети. Утома, що накопичилася від незнання та невміння людей справлятися з ними, тягне за собою нерозуміння, як саме вони впливатимуть на стан здоров'я кожного з нас.

Нанопластик – неологізм, що позначає крихітні частинки пластика (їх розмір може бути в 1000 разів менший за один мікрон), настільки легкі, що їх можна порівняти з газом. Не хочеться, щоб це слово узвичаїлося, але реальність така, що скоро воно може стати таким же звичним, як, наприклад, космонавт або смартфон. Виробництво пластмас дуже швидко зростає: вони технологічні, недорогі, доступні й відповідно збільшується викид їх відходів до екосистеми.

На початку 2022 року видання The Guardian повідомило, що вчені вперше зафіксували забруднення нанопластиками регіонів Північного та Південного полюсів та Гренландії. Стало очевидним, що засміченість навколишнього середовища невидимими пластмасовими частинками, що зустрічаються повсюди – від Гімалайських вершин до найглибшої Маріанської западини в океані та від Північного полюса до Південного – це проблема планетарного масштабу. «Штучний пластик забруднив найвіддаленіші та найглибші місця на планеті», – заявили китайські вчені, і цей факт загрожує біологічним та фізичним процесам, що лежать в основі всього життя.

Мікропластик в Арктиці фахівці вже знаходили, проте для виявлення найдрібніших наночастинок були потрібні інші підходи, розроблені вченими з Utrecht University (Нідерланди). Керівник дослідження Dušan Materić каже: «Ми знайшли нанопластики в далеких куточках планети як в Арктиці, так і в Антарктиді. Нанопластики токсичніші, якщо їх порівнювати, наприклад, з мікропластиками, і це дуже серйозно».

Дослідження крижаного керна Гренландії показали наявність нанопластику на глибині 14 метрів, що відповідає сніговому шару 1965 року. Було зроблено висновок про існування цього сміття протягом кількох десятиліть.

У науковому виданні «Environmental Research» наведено такі статистичні дані щодо вмісту пластикових нанозабруднювачів в одному мілілітрі талого льоду: Гренландія – 13,2 нг (нанограма), Антарктида (мис Еванс) – 52,3 нг. Найпоширенішим забруднювачем у цих районах виявився поліетилен (більше 50%), який широко застосовується в пакувальних матеріалах, посуді, різноманітній тарі (у 2019 році в Європі його частка досягла 29,8% від усіх видів використовуваних полімерних матеріалів). У Гренландії четверта частина нанопластика припала на частинки автомобільних шин (в Антарктиді їх не виявлено), а близько 20% – на поліетилентерефталат (ПЕТ), з якого виробляються, наприклад, пляшки та фляги.

Підтвердилася всюдисутність нанопластиків: вони можуть переноситися від початкових джерел як повітрям, так і океанськими течіями на тисячі кілометрів й осідати в найвіддаленіших регіонах. Дослідження, що проводилися раніше, виявили наявність пластикових наночастинок у річках Великобританії, озерах Сибіру та морській воді Північної Атлантики, на засніжених вершинах австрійських Альп. Це лише перші результати роботи вчених, і щоб зрозуміти масштаби всіх процесів, необхідно зробити ще багато додаткових вимірювань та спостережень.

«Найважливіше для дослідника – це точно виміряти рівень забруднення, а потім правильно оцінити ситуацію, – каже Dušan Materić. – Ми знаходимося на дуже ранній стадії, щоб робити висновки. Але здається, що всюди, де ми аналізували, проблема дуже велика. Наскільки вона велика? Ми ще не знаємо.

Вплив нанопластика на здоров'я людей дуже мало вивчений, але глобальність забруднення вимагає якнайшвидшого розуміння, що загрожує людині, коли такі частки долають захист і потрапляють до органів.

"Учених усе більше турбує те, як вдихання й проковтування мікрочастинок пластмаси відбивається на нашому організмі", – зауважила доктор Fay Couceiro з University of Portsmouth (Великобританія), яка очолює нову групу експертів із зв'язків мікропластичних відходів з різними захворюваннями. Учені встановили, що вдома люди можуть вдихати від 2000 до 7000 мікрочастинок на день, і це в 100 разів більше, ніж передбачалося раніше.

Стривожений і професор Anoop Jivan Chauhan, спеціаліст із респіраторних захворювань: «Ці дані по-справжньому шокують. Потенційно кожен з нас щороку вдихає або ковтає до 1,8 мільйона мікроскопічних частинок пластмаси, і важко уявити, що вони не завдають організмові непоправної шкоди. Мікрочастки дуже небезпечні, і нам потрібно більше досліджень, щоб зрозуміти, які біди вони можуть нам принести».

Пластик проникає в організм різними способами: з повітрям, що вдихається, в якому знаходяться зважені частинки, з харчовими продуктами, що зберігалися в упаковці з полімерних пластичних матеріалів, із забрудненою водою.

Звернемо увагу на основні джерела мікро- та нанопластику:

• Пластикові відходи: від викинутих шматків пластмаси під впливом зовнішніх факторів (вітру, сонячного випромінювання, морського туману) відокремлюються мікроскопічні частинки.

• Різноманітні засоби для гігієни та косметики (ексфоліанти, зубні пасти, гелі), що містять пластикові мікросфери. Зауважимо, що багато компаній розробляють нові продукти без застосування мікросфер, які у деяких країнах вже заборонені.

• Синтетичні тканини, килими, з яких у процесі чищення, прання лише за один запуск пральної машини в каналізацію (а звідти в річки та океан) може потрапити до 700 000 мікроволокон пластику. У зв'язку з цим член Парламенту Великобританії Alberto Costa закликав уряд країни розглянути законопроєкт, який зобов'язує виробників оснащувати сучасні пральні машини спеціальними фільтрами, що вловлюють мікрочастки.

• Стирання (знос) автомобільних шин: пил, що утворюється, містить пластикові мікрочастинки.

• Дорожня розмітка – застиглий пластик, який у разі руйнування забруднює навколишнє середовище.

Дослідження, присвячені мікропластику, вивчили експерти Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) і дійшли висновку, що ще мало даних для того, щоб робити однозначні висновки. ВООЗ закликала вчених продовжувати роботу зі збирання та аналізу інформації для створення спільної стратегії у боротьбі з глобальним забрудненням екосфери.

Питання, поставлені Майклом Джексоном, турбують душі людей. Порятунок Землі, морів, лісів, полів, тварин – Людства – цей заклик має бути почутим сьогодні. Позитивна конотація – багато хто думає про це, досліджує, намагається знайти рішення, сподівається…

Я мріяв раніше, 
Я раніше дивився далеко за зірки. 
Зараз я не знаю, де ми, 
Хоча я знаю, ми зайшли далеко.

Що ж із морями? 
(Що з нами?) 
Небеса падають. 
(Що з нами?) 
Я навіть не можу дихати. 
(Що ж із нами?)

Ми перетворили царства на пилюку.

Невже нам байдуже?