Ксенотрансплантація: ""величезний прорив""?

У жовтні 2021 року світові інформаційні агенції повідомили про нове досягнення науки у боротьбі за життя людини, яке, можливо, стане ще одним найважливішим етапом в історії медицини. Учені з Інституту трансплантології (N.Y.U. Langone Transplant Institute) у Нью-Йорку (США) вперше в історії провели успішну ксенотрансплантацію (пересадку органів між різними біологічними видами) нирки свині людині. Американські хірурги за згодою сім'ї пацієнта, чий мозок уже помер, а організм перебував на штучній вентиляції легень, пересадили йому нирку тварини (свині) в анатомічно-нетрадиційну область – до кровоносних судин у верхній частині нижньої кінцівки. Відторгнення не сталося: нирка функціонувала протягом 54 годин, доки тривав експеримент.

Про актуальність проблеми красномовно свідчить статистика: лише у США понад 90 тисяч хворих перебувають у черзі від трьох до п'яти років, чекаючи на донорську нирку, і щодня дванадцять з них помирає. Понад півмільйона американців із нирковою недостатністю змушені регулярно проходити процедуру діалізу (видалення з організму продуктів обміну речовин), підключаючись до спеціального апарату – «штучної нирки». Людських донорських органів катастрофічно не вистачає й фахівці шукають їм заміну.

Оптимізм учених: «результати перевершили очікування»?

Один зі шляхів пошуку – розробка механічних пристроїв, що виконують функції органів, які відмовили, проте він пов'язаний з великим ризиком інфекції, утворення тромбів, кровотеч у пацієнтів. Інший шлях – вирощування органів зі стовбурових клітин, але цей процес дуже складний, тривалий, усе ще маловивчений, а тому часто непередбачуваний. Третій напрямок, який багато дослідників вважають досить перспективним, – ксенотрансплантація.

Директор Інституту трансплантології доктор Robert Montgomery, який проводив операцію у N.Y.U. Langone Transplant Institute вважає, що генетично модифіковані свині «потенційно можуть бути стійким відновлюваним джерелом органів». «Ця операція додала нам упевненості в тому, що подібна схема працюватиме… і такі пересадки стануть можливими вже через рік чи два», – оптимістично заявив учений. За його словами, результати перевершили очікування: "Це було схоже на будь-яку пересадку, яку я коли-небудь робив від живого донора... Це одразу спрацювало".

Упевненість R. Montgomery поділяє й доктор Dorry Segev, професор хірургії в Johns Hopkins School of Medicine (США), який не брав участь у дослідженні: "Це величезний прорив, велика, важлива справа".

Завжди є сумніви

Загалом реакція експертів відрізняється – від обережної до захопленої, хоча більшість визнає виконану процедуру величезним кроком уперед. Головний медичний керівник організації із закупівлі органів для трансплантації в Нью-Йорку LiveOnNY доктор Amy Friedman каже: «Це справді передова трансляційна хірургія, яка близька до того, щоб зробити таку трансплантацію живій людині». Вона також передбачає, що в подібних операціях будуть використовуватися не лише нирки, а й печінка та серце тварини.

Інші вчені вважають, що потрібно ще багато часу, щоб проаналізувати результати експерименту й зрозуміти, чи можна його відтворити. Доктор Jay A. Fishman з центру трансплантології штату Массачусетс (Massachusetts General Hospital) висловив думку, що ще «доведеться подолати безліч перешкод», і чи буде надалі рух уперед у цій галузі, покаже час. Доктор David Klassen, головний лікар Об'єднаної мережі з використання органів (United Network for Organ Sharing), назвав операцію, яку виконали хірурги N.Y.U. Langone, «переломним моментом», але зауважив, що ще дуже багато роботи, оскільки відторгнення донорських органів згодом може відбуватися навіть тоді, «коли ви не намагаєтеся долати міжвидові бар'єри». «Це складна область, і уявити, що ми знаємо все, що має відбутися, і всі проблеми, які виникнуть, наївно», – додав D. Klassen.

Дискусія в науковому світі у зв'язку з конкретною операцією доктора R. Montgomery проводиться на дуже серйозному та глибокому рівні: стабільність повторення експериментів, їх наслідки, проблеми з відторгненням, неможливість до кінця передбачити всі труднощі, тонкощі таких операцій. Чи піде це на благо людині?

Історія, технічні, етичні проблеми ксенотрансплантології: "довготривалі прогнози ще робити рано..."

Про можливість заміни хворих органів людини аналогічними здоровими органами тварин учені замислювалися, починаючи з XVII століття, але до другої половини ХХ століття через імунологічну несумісність реальних успіхів у цьому напрямку не було: трансплантації призводили до відторгнення органів чи інфекційних ускладнень.

• У 1964 році американський хірург-трансплантолог Keith Reemtsma пересадив нирку від шимпанзе пацієнтці, яка прожила з донорським органом дев'ять місяців. Але інші подібні операції, проведені ним як до, так і після (K. Reemtsma усього їх зробив ще 12), закінчувалися невдачею у перші дні чи тижні.

• У 1984 році одразу з декількома вадами серця, з якими шансів жити більше двох-трьох тижнів не було взагалі, народилася Stephanie Fae Beauclair Traphagan (Baby Fae). Операції з трансплантації серця немовлятам на той час не робилися, та й потрібного донорського органу не було. І тоді американський хірург Leonard Lee Bailey наважився пересадити дівчинці, за згодою її матері, серце павіана.

Baby Fae прожила після операції 20 днів. У США почалися бурхливі дебати, головним чином пов'язані з морально-етичними проблемами, але мама дитини просила не припиняти дослідження заради порятунку інших життів у майбутньому. (Уже через рік доктор Bailey провів першу пересадку серця від немовляти, і дитина прожила ще понад двадцять років).

Нові досягнення у генетиці та інших галузях медицини дозволяють ученим сподіватися на швидку розробку технологій ксенотрансплантації нирок, серця, печінки та інших органів. Переваги свиней як відновлюваного джерела донорських органів у тому, що вони легко розводяться, швидко зростають, та їхні органи відповідають людським. Однак необхідно подолати імунне відторгнення.

На допомогу приходять нові технологічні розробки: модифікація генів та клонування дозволяє отримати генетично змінені органи свині, які успішно випробувані на мавпах, але експериментувати на людях ще дуже ризиковано. «Ці дослідження затрималися на доклінічній стадії у приматів, тому що перехід від приматів до людей є занадто великим стрибком», – пояснює лікар Robert Montgomery, додаючи, що «довготривалі прогнози робити рано».

Існує багато інших медичних проблем. Наприклад, природне життя свині триває близько 15 років, і як старітимуть свинячі органи у разі ксенотрансплантації, невідомо. Температура тіла у людини й свині теж відрізняється (у свині – близько 39 ° C), і чим це загрожує, поки що теж неясно.

Крім того, необхідно подолати низку нормативних, правових, етичних перешкод. Трансплантація серця Baby Fae є предметом дискусій. Активісти руху на захист прав тварин виступають проти ксенотрансплантології, уважаючи, що людина не має права завдавати болю та страждання живим істотам, тим більше вбивати їх для отримання донорських органів, навіть керуючись добрими намірами.

«Синдром Baby Fae» нікуди не зник – багато хто пам'ятає про це.

Але, можливо, шлях пізнання та порятунку починався з падіння Ікара?