Перспективи української науки

Розвиток науки й масштаб науково-технічних досягнень є одним із найважливіших показників прогресу сучасного суспільства й конкретної держави. Без них, як показує світовий досвід, неможливо досягти поступального економічного розвитку й високого рівня життя. “Наука потрібна народу. Країна, яка її не розвиває, неминуче перетворюється на колонію”, – писав французький учений, лауреат Нобелівської премії Фредерік Жоліо-Кюрі (Frederic Joliot-Curie).

Україна за своїм людським потенціалом, матеріально-технічною базою, рівнем підготовки молодих наукових кадрів, природними ресурсами могла б входити до числа провідних світових держав. Проте військова агресія Росії, що триває, змушує всерйоз турбуватися про майбутнє української науки. У зв'язку з цим у журналі Science у червні 2022 року вийшла стаття “The future for Ukrainian science”, в якій констатується, що “російські війська продовжують знищувати національні наукові установи та інфраструктуру, сигналізуючи про намір Росії знищити майбутнє України”. У статті йдеться про руйнівні наслідки обстрілів і бомбардувань Українського фізико-технічного інституту, що знаходиться у Харкові, з його новітньою установкою для дослідницьких робіт у галузі ядерної фізики, Інституту рослинництва Національної академії аграрних наук України, розробки якого мають стратегічне значення для продовольчої безпеки держави; вивезено чи знищено дорогі прилади й обладнання, унікальне програмне забезпечення на Чорнобильській АЕС.

Тому американська Національна академія наук (United States National Academy of Sciences), яка має недавній досвід надання допомоги афганським ученим, які рятувалися від талібів, спільно з національними академіями наук (НАН) України й Польщі організувала зустріч керівників національних академічних установ кількох держав (зокрема Німеччини, Великобританії, Данії) для консультацій щодо підтримки України.

Автори статті у “Science” зазначають, що у процесі обговорення учасники наради дійшли розуміння того, що “відновлення науки й досліджень в Україні має вирішальне значення для забезпечення її довгострокового процвітання й суверенітету”. Було ухвалено план дій з надання невідкладної допомоги, спрямований на відновлення й розвиток української науки в майбутньому, в якому передбачається:

• підтримувати, враховуючи їхню інституційну належність, бажання вчених, які змушені тимчасово виїхати за кордон, після припинення війни повернутися працювати в Україну;

• створити програми фінансування молодих українських дослідників;

• надавати матеріальну допомогу міжнародним групам, у складі яких є вчені, що працюють в Україні;

• надати українським спеціалістам доступ до зарубіжних науково-дослідних об'єктів, аналогічних тим, що зруйновані в Україні;

• уможливити віртуальний безкоштовний доступ до публікацій у наукових журналах для українських науково-дослідних організацій;

• звільнити дослідницькі установи в Україні від сплати членських внесків у міжнародних наукових організаціях, платежів за участь у конференціях та публікацію наукових статей. Це дасть змогу швидше розширити зв'язки українських учених із провідними дослідницькими об'єднаннями й лідерами світової науки;

• передати безоплатно українським науковим установам прилади й обладнання, в яких виникає гостра потреба під час проведення досліджень й експериментів.

Ідеться про підтримку цілого покоління українських учених, які не повинні бути втрачені як для України, так і для світової науки загалом. Окрема увага приділяється вимушеним виїхати з України, найчастіше – з дітьми, жінкам-науковцям. Як зазначається у “Science”, НАН США та Польщі спільно вирішили “тимчасово розмістити близько 220 українських дослідників у польських наукових установах та надати їм фінансову підтримку”, щоб вони мали змогу продовжувати працювати.

Після початку російського вторгнення в Україні з ініціативи Ради Фонду Президента з підтримки освіти, науки й спорту розпочато створення Українського глобального університету (Ukrainian Global University) з метою допомогти студентам та молодим науковцям здобути або продовжити освіту та займатися дослідженнями у провідних університетах та лабораторіях світу. Головною умовою водночас є повернення, щойно з’явиться можливість, в Україну для роботи над її відновленням.

Представники Фонду ініціювали переговори щодо поглиблення всебічної взаємодії НАН та Національного фонду досліджень України з одним із найстаріших у Європі (створено в 1660 році) Лондонським королівським товариством (The Royal Society of London) щодо розвитку знань про природу, що займається фундаментальними науковими дослідженнями в галузі природознавства і з яким співпрацюють багато відомих учених з усього світу. Його членом, а з 1703 президентом, був великий Ісаак Ньютон (Isaac Newton). 

Стратегічно важливо, щоб відродження наукового потенціалу країни не обмежилося відтворенням того, що було зруйновано та втрачено, а орієнтувалося на вирішення нових глобальних проблем, що стоять перед людством у XXI столітті.

Прислухаємось до мудрих слів видатних особистостей.

Луї Пастер (Louis Pasteur), французький хімік і мікробіолог: “Наука має бути найбільш піднесеним втіленням вітчизни, бо з усіх народів першим буде завжди той, який випередить інших у сфері думки й розумової діяльності”.

Вінстон Черчілль (Winston Churchill), британський державний діяч: “Наука здатна розширити кордони кожної держави, не звужуючи межі сусідів, і збільшити добробут кожного народу, нічого не забираючи в інших”.