Від реакції до ризику: огляд впливу алкоголю та наркотиків на водійську поведінку

Керування автомобілем під впливом алкоголю й наркотичних речовин залишається серйозною проблемою громадської безпеки в усьому світі, що призводить щорічно до величезної кількості аварій і травм, яким можна запобігти.

Вживання цих речовин є причиною серйозних когнітивних і фізіологічних порушень, що значно знижують здатність людини безпечно керувати транспортним засобом. Наприклад, алкоголь впливає на центральну нервову систему (ЦНС), послаблює рефлекси й координацію рухів, знижує критику, спотворює судження. Такі групи препаратів, як стимулятори, депресанти, галюциногени й інші рецептурні медикаменти, викликають порушення за допомогою різних механізмів.

У цьому огляді ми спиралися на джерела наукової літератури, а також статистичні дані і правові аспекти.

ВПЛИВ АЛКОГОЛЮ НА ЦЕНТРАЛЬНУ НЕРВОВУ СИСТЕМУ

Одразу ж після вживання алкоголь швидко всмоктується і спершу має збудливу, а потім пригнічувальну дію на ЦНС, знижуючи когнітивні функції, сповільнюючи гальмування й час реакції. Наукові дослідження доводять, що вживання алкоголю особливо впливає на лобову частку головного мозку, яка відповідає за судження, емоційну регуляцію й ухвалення рішень, що призводить до неправильного вибору методики керування автомобілем, зниження координації та підвищення прояву ризикованої поведінки.

Алкоголь впливає на вироблення таких основних трансмітерів, що відповідають за нервові імпульси, як глутамат (glutamate) і гамма-аміномасляна кислота (ГАМК, GABA – gamma-aminobutyric acid). У результаті порушуються рухові функції, знижується контроль уваги, що критично важливо для керування транспортним засобом. У міру збільшення дози алкоголю, знижується здатність оцінювати зовнішні подразники, що призводить до затримки розпізнавання дорожніх небезпек й уповільнення часу реакції на навколишню ситуацію. Спричинена алкоголем сонливість може викликати мікросни (micro-sleeps), що ще більше підвищує ймовірність дорожньо-транспортних пригод (ДТП, vehicle accidents).

МЕТАБОЛІЗМ АЛКОГОЛЮ В ОРГАНІЗМІ

Всмоктування алкоголю через шлунково-кишковий тракт відбувається досить швидко, досягаючи пікової концентрації в крові протягом 30-90 хвилин після прийому. На швидкість всмоктування алкоголю впливають різні чинники, зокрема:

тип алкогольного напою: газовані напої, такі як пиво й шампанське, прискорюють всмоктування алкоголю, тоді як жирна їжа уповільнює цей процес;
маса тіла й метаболізм: люди з меншою масою тіла й повільнішим метаболізмом відчувають більш тривале сп'яніння;
гендерні чинники: через відмінності у вмісті води в організмі й активності ферментів, у жінок зазвичай досягається вища концентрація алкоголю в крові (ВАС – blood alcohol concentration), ніж у чоловіків, після вживання рівної кількості алкоголю.

Дослідження показують, що навіть за низького рівня BAC (0,02%-0,04%) у водіїв спостерігається відчутне порушення координації рухів і швидкості реакції. За вмісту алкоголю в крові 0,08%, що є допустимим порогом у багатьох країнах, водії зазнають значного зниження концентрації, візуального стеження та відсутності уваги. Це експоненціально збільшує ризик ДТП. Дослідження Американської автомобільної асоціації у 2010 році показали, що водії з ВАС 0,08% або вище майже вчетверо частіше потрапляють у смертельні аварії, порівняно з тверезими водіями.

ОРГАНОСПЕЦИФІЧНИЙ ВПЛИВ АЛКОГОЛЮ

Системний вплив алкоголю зачіпає кілька важливих органів:

мозок: алкоголь погіршує синаптичну передачу, знижує виконавчі функції, необхідні для безпечного водіння, такі як судження, просторове сприйняття й контроль імпульсів;
шлунок: алкоголь є причиною виникнення гастриту й виразкової хвороби;
печінка: алкоголь метаболізується печінкою зі швидкістю приблизно 29,5 мл на годину, але надмірне споживання пригнічує функцію печінки й призводить до системної токсичності та збільшення затримок реакції.

ВПЛИВ НАРКОТИЧНИХ РЕЧОВИН НА ЯКІСТЬ ВОДІННЯ

Виділяють такі групи речовин, здатних впливати на водіння:

рецептурні й безрецептурні ліки: багато легально придбаних препаратів, включно із седативними, антигістамінними, міорелаксантами, спричиняють сонливість й уповільнення часу реакції;
депресанти: опіоїди, бензодіазепіни й марихуана пригнічують функцію ЦНС, спричиняючи уповільнення рефлексів, погіршуючи координацію й концентрацію;
стимулятори: кокаїн, метамфетамін (methamphetamine) і деякі препарати для лікування синдрому дефіциту уваги й гіперактивності (attention-deficit/hyperactivity disorder, ADHD) підвищують пильність, але збільшують імпульсивність та агресивну поведінку під час керування автомобілем. Коли їхня дія припиняється, настає виражена втома, що збільшує ризик ДТП;
галюциногени: ЛСД (лізергіновий синтетичний діетиламід, lysergic acid diethylamide – LSD), фенциклідин (phencyclidine – PCP) і псилоцибін (psilocybin) спотворюють сприйняття, координацію рухів i когнітивні процеси, що призводить до нестійких i небезпечних маневрів під час керування автомобілем.

ПОЛІНАРКОМАНІЯ ВОДІЇВ

Вживання кількох речовин одночасно призводить до синергетичних ефектів. Наприклад, алкоголь у поєднанні з седативними засобами може спричинити пригнічення центру дихання і втрату свідомості, в той час як комбінації стимуляторів і депресантів створюють непередбачувані психологічні ефекти. Дослідження підкреслюють, що люди, які вживають алкоголь разом із марихуаною, демонструють значне погіршення навичок керування автомобілем і часу реакції навіть за низьких доз.

ПРАВОВІ НАСЛІДКИ КОНЦЕНТРАЦІЇ АЛКОГОЛЮ В КРОВІ

BAC відіграє ключову роль у визначенні правопорушення водіння в нетверезому вигляді (DUI - Driving Under the Influence). Правові пороги різняться по всьому світу, водночас більшість країн встановлюють межі ВАС від 0,05% до 0,08%. У деяких регіонах застосовується політика нульової терпимості, особливо для початківців і комерційних водіїв.

Покарання за водіння в нетверезому вигляді часто передбачають:

штрафи й позбавлення водійських прав: ці заходи слугують здебільшого стримувальним фактором;
обов'язкові програми реабілітації: правопорушники можуть бути зобов'язані пройти курси навчання небезпеки зловживання психоактивними речовинами;
позбавлення волі: повторні або серйозні правопорушення можуть призвести до тюремного ув'язнення, особливо якщо порушення призводить до травми або смерті учасників ДТП.

ПРОФІЛАКТИКА ВОДІННЯ В НЕТВЕРЕЗОМУ ВИГЛЯДІ

Цікаво, що час залишається єдиним ефективним методом усунення алкоголю з організму. Поширені хибні уявлення, як-от вживання кави, прийняття холодного душу або заняття спортом, не прискорюють настання тверезості.

Для зниження ризиків, пов'язаних із керуванням у нетверезому стані, пропонується кілька стратегій:

кампанії з підвищення обізнаності громадськості (Public Awareness Campaigns): державні установи та групи підтримки пропагують відповідальне вживання алкоголю й альтернативні варіанти пересування;
пристрої блокування запалювання (Ignition Interlock Devices): ці системи на основі алкотестерів не дозволяють п'яним водіям заводити свої транспортні засоби;
закони нульової терпимості (Zero-Tolerance Laws): суворі правила для молодих і професійних водіїв допомагають скоротити кількість випадків DUI;
контрольно-пропускні пункти на тверезість і вибіркове тестування (Sobriety Checkpoints and Random Testing): правоохоронні органи використовують тестування на дорогах для запобігання керуванню у нетверезому вигляді.

ВИСНОВОК

Стани, спричинені вживанням алкоголю й наркотиків, становлять значну загрозу безпеці дорожнього руху, наражаючи на небезпеку як водіїв, так і пішоходів. Наукові дані переконливо демонструють згубний вплив цих речовин на когнітивні функції, координацію рухів і час реакції. Розуміючи фізіологічні й неврологічні наслідки вживання алкоголю й наркотиків, люди можуть ухвалювати виважені й обґрунтовані рішення щодо відповідального водіння. Суворе дотримання законів, ініціативи з просвіти громадськості й технологічні досягнення, як і раніше, відіграють найважливішу роль у скороченні кількості інцидентів за участю нетверезих водіїв і збереженні життів.

References

1. American Automobile Association (2010). Responsible Driving.

2. Mendelson, J. & Mello, N. (1996). Alcohol, Use and Abuse in America.

3. Milhorn, H. T. (2000). Drug and Alcohol Abuse: The Authoritative Guide for Parents, Teachers, and Counselors.

4. Thomas, H. (1995). Effects of Stimulants on Driving Behavior.