Ефективність і безпека використання сонцезахисних засобів для профілактики раку шкіри
Розробка першого комерційного сонцезахисного крему датується 1928 роком, коли вперше було порушено питання створення безпечного й ефективного засобу для захисту шкіри від впливу ультрафіолетового (УФ) випромінювання.
Стаття канадських авторів "The efficacy and safety of sunscreen use for the prevention of skin cancer" (Megan Sander et al, 2020), опублікована у виданні CMAJ (Canadian Medical Association Journal), наводить дані, накопичені з 1984 до 2020 року про роль сонцезахисних засобів у поширеності новоутворень шкіри. Наведено статистичні дані про більш ніж 80 000 випадків раку шкіри, які реєструються в Канаді щорічно. Сонцезахисні засоби відносять до незамінних методів профілактики фотостаріння шкіри та раку шкіри. Так, наприклад, застосування сонцезахисних засобів суворо рекомендовано Канадською асоціацією дерматологів і Північно-Американською академією дерматологів.
Як працюють сонцезахисні креми?
Мета сонцезахисного засобу – блокування УФ-випромінювання. Довжина ультрафіолетової світлової хвилі коротша, ніж видиме світло. Що коротша довжина хвилі, то вища ймовірність біологічних ушкоджень. УФ поділяють на:
- ультрафіолет А1/А2 (UVA1/UVA2);
- ультрафіолет В (UVB);
- ультрафіолет С (UVC).
Сонцезахисні засоби активні проти випромінювань UVA1, UVA2, UVB й у своєму складі можуть мати:
- хімічні (органічні) фільтри;
- фізичні (неорганічні) фільтри.
Хімічні фільтри, що поглинають високоінтенсивне ультрафіолетове випромінювання, є ароматичними сполуками:
- оксибензон (oxybenzone);
- авобензон (avobenzone);
- октокрилен (octocrylene);
- екамсул (ecamsule).
Поглинання УФ-випромінювання призводить до збудження молекул цих сполук. Унаслідок повернення молекул у свій початковий стан відбувається перетворення поглинутої енергії в більш низькоенергетичні хвилі, такі як інфрачервоне випромінювання.
Фізичні фільтри відбивають або заломлюють УФ-випромінювання від поверхні шкіри. Якщо розмір фізичних речовин дуже малий, механізм дії фізичних фільтрів аналогічний хімічним фільтрам. До фізичних фільтрів належать:
- діоксид титану (titanium dioxide);
- оксид цинку (zinc oxide).
Ефективність сонцезахисних кремів у запобіганні фотостаріння та раку шкіри.
Безліч клінічних досліджень, починаючи з 1980 року, підтвердили ефективність використання сонцезахисних фільтрів. Так, наприклад, регулярне використання сонцезахисного крему показало зниження на 40% ризику розвитку плоскоклітинного раку шкіри (squamous cell carcinomas) у групах спостереження (Green A. et al, 1999). Однак це ніяк не вплинуло на зниження захворюваності базальноклітинною формою раку (basal cell carcinomas). Після завершення 15-річного дослідження група учасників із регулярним використанням УФ-фільтрів продемонструвала значне зниження ризику інвазивної меланоми (invasive melanoma). Інше велике австралійське дослідження (Thompson SC. et al, 1993) показало значне зниження швидкості розвитку актинічного кератозу (actinic keratoses), попередника плоскоклітинного раку шкіри. Загалом наявні докази свідчать про те, що сонцезахисні засоби дійсно запобігають раку шкіри.

Додаткові заходи фотозахисту
Додаткові методи фотозахисту можуть бути призначені як для локального, так і для загального застосування. Особливий інтерес представляє група антиоксидантів:
- вітамін С;
- вітамін Е;
- селен;
- поліфеноли зеленого чаю.
На жаль, антиоксиданти досі не можуть бути стабілізовані у складі сонцезахисних засобів з гарантією збереження біологічної активності. Дослідження встановили, що ті сонцезахисні креми, які заявляють про антиоксидантну активність, не мають такої властивості (Ghazipura M. et al, 2017).
Крім антиоксидантів слід згадати такі фотозахисні засоби для загального застосування:
- ніацинамід/нікотинамід (niacinamide/nicotinamide);
- екстракт Polypodium leucotomos.
Нікотинамід, так само відомий, як ніацинамід, є активною формою ніацину (вітаміну В3). Однак, на відміну від ніацину, він не викликає почервоніння шкіри. Нікотинамід посилює репарацію ДНК і знижує утворення димерів у кератоцитах людини, що призводять до актинічного кератозу й немеланомного раку шкіри (nonmelanoma skin cancers).
Екстракт Polypodium leucotomos отримують із папороті, що росте в Центральній і Південній Америці. Ця речовина здатна збільшувати мінімальну еритемну дозу впливу сонця (erythema dose of sun exposure) без побічних ефектів. Крім того, екстракт показаний за таких дерматологічних захворювань, спричинених УФ-випромінюванням, як поліморфний світловий висип (polymorphous light eruption) і сонячна кропив'янка (solar urticaria).
Отже, потенціал сонцезахисних засобів достатній, а результати рандомізованих контрольованих досліджень із тривалим спостереженням вельми переконливі та демонструють зниження ризику появи плоскоклітинного раку шкіри й меланоми під час використання сонцезахисних засобів.
Як правильно треба наносити УФ-фільтри?
Як сонцезахисні засоби впливають на довкілля?
Про це читайте в нашій статті "Як правильно використовувати сонцезахисні засоби?"