Дані мобільного телефону можуть виявити зміни в поведінці людей

Згідно з новим дослідженням, дані мобільних телефонів, які регулярно збираються операторами зв'язку, можуть виявити зміни в поведінці людей, у яких діагностовано захворювання на грип, а також захистити їх анонімність.  The Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS) опублікувало дослідження, проведене вченими з Університету Еморі (Emory University) і засноване на даних, отриманих у результаті спалаху грипу H1N1 в Ісландії в 2009 році.

Цей проєкт є першим серйозним і ретельним дослідженням, що дозволяє індивідуально зв'язати пасивно зібрані метадані мобільних телефонів з фактичними даними охорони здоров'я. Учені показали, що це можна зробити без порушення конфіденційності й що метод потенційно може надати корисний інструмент для моніторингу й контролю спалахів інфекційних захворювань.

Дослідники співпрацювали з великим постачальником послуг мобільного зв'язку в Ісландії, а також з представниками органів державної охорони здоров'я. Вони проаналізували дані для більш ніж 90 000 зашифрованих номерів мобільних телефонів, що становить близько чверті населення Ісландії. Їм дозволили пов'язати зашифровані метадані мобільного телефону з 1400 анонімними респондентами, яким під час спалаху H1N1 був поставлений клінічний діагноз грип.

Результати показали, що в середньому ті, кому поставили діагноз грип, змінили свою звичну поведінку під час використання мобільного телефону за день до визначення діагнозу й через два-чотири дні після нього: вони зробили менше дзвінків з меншої кількості унікальних місць. У середньому вони також витрачали більше часу, ніж зазвичай, на дзвінки, зроблені на наступний день після визначення діагнозу.

Дослідження, розпочате задовго до пандемії COVID-19, зайняло 10 років.  Учені багато працювали над розробкою протоколів для захисту конфіденційності і провели ретельний аналіз даних.

У той час, як тільки близько 40% людства має доступ до Інтернету, мобільні телефони є розповсюдженими навіть у країнах з низьким і середнім рівнем доходів.  А провайдери послуг мобільного зв'язку регулярно збирають трафік, який дає уявлення про повсякденну поведінку населення.

Проблеми конфіденційності є основною причиною того, що дані мобільних телефонів не були пов'язані з даними охорони здоров'я в минулому.  Для статті PNAS дослідники розробили ретельний протокол, щоб мінімізувати ці побоювання.

Номери мобільних телефонів були зашифровані, а їх власники були ідентифіковані не за іменами, а за унікальним числовим ідентифікатором, який дослідникам не розкривали.  Ці унікальні ідентифікатори використовувалися для прив'язки даних телефону до деідентифікованих медичних записів.  У результаті провайдер мобільного зв'язку не дізнався про діагноз користувача, а департамент охорони здоров'я – про поведінку будь-якої людини за допомогою телефону.

Дослідження охоплювало 1,5 мільярди точок даних про дзвінки, включно зі зробленими дзвінками, їх тривалістю й датою, місце розташування вежі мобільного зв'язку, звідки проводився дзвінок.  Дослідники пов'язали ці дані з клінічними діагнозами захворювання на грип, зробленими медичними працівниками в центральній базі даних.  Лабораторне підтвердження не було потрібне.

Аналіз даних охоплював 29 днів спостереження, був пов'язаний з кожним клінічним діагнозом і враховував зміни в мобільності респондентів, кількості зроблених дзвінків та їх тривалості.

Хоча отримані результати досить значні, вони являють собою лише перший крок до можливого більш широкого використання методу.  Поточна робота була обмежена унікальним середовищем Ісландії – островом тільки з одним портом для в'їзду й досить однорідним і нечисленним населенням.  Він також був обмежений одним типом інфекційного захворювання (H1N1) і тими, хто отримав клінічний діагноз грип.