Лікування цервікалгії (болю в шиї)

У 2019 році в журналі "Journal of Physiotherapy" було опубліковано статтю "Physiotherapy management of neck pain", присвячену терапевтичному менеджменту цервікалгії. Автором статті (Arianne P Verhagen) представлено сучасний підхід до діагностики й лікування цього поширеного симптомокомплексу.

Біль у шиї – одне з чотирьох найпоширеніших в ортопедичній практиці захворювань, що лягає важким тягарем на сучасне суспільство.

Адекватна сучасна діагностика дає змогу зробити вибір на користь оптимального методу лікування цієї патології. Кращими методами терапії для таких пацієнтів є наступні:

• навчання;
• фізичні вправи;
• мануальна терапія;
• масаж.

До інших методів лікування належать:

• медикаментозна терапія;
• хірургічне лікування.

У більшості посібників із діагностики й лікування цервікалгії рекомендується поєднання мануальної терапії, фізичних вправ і навчання у вигляді інформування пацієнтів про кращі методи, що ґрунтуються на доказовій базі. 

Навчання

Навчання є важливою частиною загальної терапії, елементом спілкування між пацієнтом і фізіотерапевтом. Навчальними елементами є: 

• надання інформації про причини виникнення болю та прогноз захворювання;
• переконання пацієнтів у тому, що біль не є серйозним захворюванням;
• інформування про те, що візуалізація, як правило, не рекомендується;
• рекомендації щодо ведення активного способу життя;
• навчання вправ і навичок подолання стресу.

Вправи

Спектр рекомендацій у разі цервікалгії широко варіює від вправ у залі або домашніх умовах до занять у воді. Рекомендовані наступні комплекси: 

• на витривалість;
• на силу;
• на розтяжку;
• на зміцнення;
• на стабілізацію;
• на моторний контроль;
• дихальні.

Мануальна терапія

Мануальна терапія складається з різних технік, включно з мобілізаціями й маніпуляціями. 

Мобілізація визначається як використання методів пасивних рухів низького ступеня й швидкості, малої або великої амплітуди в межах діапазону рухів пацієнта під контролем. 

Маніпуляція визначається як локалізований високошвидкісний і малоамплітудний вплив, спрямований на певні шийні або грудні сегменти хребта на межі діапазону рухів пацієнта. Наприклад, Кокранівський огляд показав, що шийна мобілізація й маніпуляція були однаково корисними для пацієнтів із неспецифічним болем у шиї (J.J. Wong et al, 2016).

Медикаментозна терапія

Медикаментозна терапія, зазвичай, передбачає призначення безрецептурних форм, таких як:

• парацетамол (paracetamol);
• НПЗП (нестероїдні протизапальні препарати, non-steroidal anti-inflammatory drugs - NSAIDs), наприклад, диклофенак для місцевого або перорального застосування (diclofenac gel).

Хірургічне лікування

У разі стійкої відсутності ефекту перелічених консервативних методик, пацієнтам рекомендують уведення кортикостероїдних ін'єкцій (corticosteroid injections) або хірургічне втручання. Низка останніх досліджень не виявила значущих відмінностей між ефективністю хірургічних методів лікування порівняно з консервативними (M. van Middelkoop et al, 2013). 

Незважаючи на значну кількість досліджень, біль у шиї залишається недостатньо вивченим станом. У дослідженні "Глобальний тягар хвороб" (S. Safiri et al, 2020, Global Burden of Disease study) є висновок: достатня поінформованість пацієнтів щодо болю в шиї, чинників ризику, важливості раннього виявлення та своєчасного лікування визначають ефективність рекомендованих методик і збільшують показники соціального здоров'я населення.