Аутоімунні захворювання, які впливають на вагу

Аутоімунним називають захворювання, яке змушує власну імунну систему, призначену для захисту від сторонніх предметів, помилково сприймати власні тканини, як чужорідні й атакувати їх. 

За даними Міністерства охорони здоров'я й соціальних служб США (Department of Health and Human Services), аутоімунні захворювання частіше зустрічаються у жінок, ніж у чоловіків, і зазвичай з'являються в дітородному віці. 

У більшості випадків не зовсім зрозуміло, з якої саме причини розвивається аутоімунне захворювання. Але відома низка факторів, яка збільшує ризик розвитку одного захворювання: 

•  сімейний анамнез; 
•  деякі етнічні групи; 
•  наявність одного аутоімунного захворювання підвищує ймовірність розвитку інших. 

Симптоми аутоімунного захворювання залежать від індивідуального стану, але у багатьох аутоімунних захворювань є одна спільна риса – схильність впливати на вагу. Нижче перераховані аутоімунні стани, які сприяють набору ваги або її зниженню. 

Діабет 1 типу 

У випадку діабету 1 типу імунна система пошкоджує частину підшлункової залози, що виробляє інсулін – гормон, який відповідає за перетравлення цукру, що міститься в їжі, в енергію, яку може використовувати наш організм. Він необхідний для підтримки енергії й харчування, а також нормального рівня цукру в крові. У разі діабету 1 типу підшлункова залоза виробляє або занадто мало інсуліну, або зовсім не виробляє, чого недостатньо для природного контролю рівня цукру в крові.

Якщо його не лікувати, це може викликати несподівану втрату ваги. Інсулін також грає роль у розщепленні жирів і білків і їх транспортуванні в потрібні клітини організму, Тому організм сприймає подібний збій як голодування навіть при достатньому харчуванні, тому що не може утримувати й використовувати калорії. 

За даними Центрів з контролю й профілактики захворювань (Centers for Disease Control and Prevention, CDC), на руйнування підшлункової залози й появу симптомів можуть знадобитися місяці або роки. Першими симптомами є: часте сечовипускання, постійна спрага й голод, нечіткий зір, відчуття втоми й безпричинна втрата ваги. 

Гіпотиреоз 

Одна з основних функцій гормону, який виробляється щитоподібною залозою –  регулювання метаболізму. У разі його недостатнього вироблення, метаболізм зазвичай сповільнюється. 

Порушити й викликати уповільнення роботи щитоподібної залози можуть деякі операції й ліки, але найбільш частою причиною гіпотиреозу є аутоімунне захворювання, зване тиреоїдитом Хашимото. У разі цього захворювання імунні клітини вбивають клітини щитоподібної залози, що призводить до зниження її активності і, як наслідок, до уповільнення метаболізму й збільшення ваги, зазвичай це відбувається поступово. За даними Американської асоціації щитоподібної залози (American Thyroid Association), до інших симптомів відносять почуття ознобу, легку втому, сухість шкіри, забудькуватість, депресію й запор. 

Від аутоімунного гіпотиреозу немає ліків, але його можна контролювати, приймаючи препатрати, що підвищують рівень гормону щитоподібної залози.

Гіпертиреоз 

Це стан, у разі якого в крові занадто багато гормонів щитоподібної залози, що призводить до ненавмисної втрати ваги, незважаючи на наявність хорошого апетиту. Це може мати кілька потенційних причин, але найбільш поширеною є хвороба Грейвса –  аутоімунне захворювання, у разі якого антитіла в крові стимулюють щитоподібну залозу, змушуючи її рости й виділяти надмірну кількість гормону. 

Це істотно прискорює метаболізм. Класичні симптоми у молодих людей до 40 років – підвищений голод і збільшення кількості їжі, але в той же час відбувається втрата ваги. 

У літніх людей з синдромом Грейвса зазвичай теж підвищується апетит, але не спостерігається такої ж помітної втрати ваги. До інших симптомів Грейвса відносяться постійна пітливість, неспокій, тремор і прискорене серцебиття. 

Гіпертиреоз лікується за допомогою препаратів, які пригнічують гормон щитоподібної залози й стабілізують його рівень.

Хвороба Еддісона 

Хвороба Еддісона – форма надниркової недостатності, виникає, коли імунна система руйнує частину наднирника, який відповідає за вироблення певних гормонів, зокрема кортизол – «гормон стресу». Насправді кортизол виконує безліч функцій в організмі: боротьбу з інфекціями, підтримання артеріального тиску, регуляцію рівня цукру в крові та обміну речовин і дійсно допомагає нашому організмові реагувати на стрес. 

За даними Національного інституту діабету, хвороб органів травлення і нирок (National Institute of Diabetes and Digestive and Kidney Diseases) найбільш поширеними симптомами хвороби Еддісона є втома, м'язова слабкість, втрата апетиту, втрата ваги й болю в животі. 

Хвороба Еддісона лікується за допомогою гормональної терапії. 

Глютенова хвороба (целіакія) 

Цей стан викликає імунну реакцію на глютен, білок, що міститься в пшениці, який пошкоджує тонкий кишечник. За даними Національного інституту діабету, хвороб травної системи і нирок, захворювання супроводжується такими симптомами, як здуття живота, хронічна діарея, запор, нудота й блювота, а також біль у животі. Але ці симптоми не обов'язково з'являються у всіх. Втрата ваги може відбуватися побічно, у результаті перерахованих симптомів. Коли людина не знає про наявність хвороби, але після їжі відчуває себе жахливо, то можлива втрата апетиту або відмова від багатьох продуктів. Пошкодження тонкого кишечника також може викликати у деяких людей непереносимість лактози, що має аналогічні неприємні симптоми. Пошкодження тонкої кишки також може утруднити засвоєння поживних речовин з їжі. 

Єдиний спосіб лікування целіакії –  повна відмова від глютену. Це означає відсутність в раціоні хліба, макаронів, рогаликів, тістечок та інших продуктів і напоїв, що містять пшеницю.

Хвороба Крона та виразковий коліт 

Хвороба Крона та виразковий коліт (ВК) разом відомі як захворювання роздратованого кишечника або ВЗК (запальні захворювання кишечника). Ці аутоімунні захворювання викликають запалення в різних частинах травного тракту. Обидва зазвичай викликають втрату ваги й недоїдання. За даними Фонду Крона й Коліту (Тhe Crohn's and Colitis Foundation), запалення в тонкій кишці може утруднити правильне перетравлювання їжі й засвоєння поживних речовин, а запалення в товстій кишці ускладнює поглинання води й електролітів. 

Крім того, ці ж симптоми можуть впливати на вагу: біль у животі й діарея зазвичай пов'язані з втратою ваги. У той же час є ризик набору ваги, тому що людина відчуває біль після вживання здорової їжі, такої як фрукти й овочі, і може уникати їх і їсти багато нездорової їжі, яка викликає біль. 

Деякі люди можуть контролювати ВЗК за допомогою ліків, але деяким може знадобитися оперативне втручання. 

Ревматоїдний артрит 

Ревматоїдний артрит і подібні захворювання суглобів викликають втому й скутість рухів, що ускладнює повсякденну діяльність. Це стає причиною зниження фізичної активності, що призводить до збільшення ваги. 

За даними CDC, ревматоїдний артрит виникає, коли імунні клітини пошкоджують здорові тканини суглобів, найчастіше рук, зап'ясть і колін. Якщо не застосовувати медикаментозну терапію, то він викликає запалення, біль і пошкодження суглобів. 

В останні роки нові ліки, які борються з цією імунною реакцією, спростили лікування.