Медичні маски та розвиток дітей: чи є привід непокоїтися?

Ще кілька років тому ніхто й припустити не міг, що медичні маски стануть необхідним атрибутом у повсякденному житті людини. Але пандемія Covid-19 внесла свої корективи…

Трохи історії

Цікавим фактом є історія виникнення першої маски. На початку XVII століття лікар із Франції Chares de Lorme вигадав медичну маску під назвою «пташиний дзьоб», яка призначалася для захисту від чуми, вона закривала повністю обличчя, біля носа була витягнута у формі пташиного дзьоба, в його отвір вміщували сіно, сушені трави та камфору, маска виконувала роль респіратора.

На сьогодні медична маска повністю видозмінилася, до того ж стала більш практичною та зручною, її роблять із полімерних волокон, які відрізняються кількістю шарів та фільтрами.

На сучасному етапі (під час пандемії) політика охорони здоров'я вимагає, щоб персонал, який працює в освіті, носив маски для обличчя. Але психологи висловлюють побоювання, що маски для обличчя, які використовуються в дитячому садку та школі, можуть зашкодити розвиткові дітей молодшого віку.

У пошуках відповіді

Зі свого боку дослідження, опубліковане в журналі JAMA Pediatrics, спростовують цю теорію. Учені зробили висновок, що діти розпізнають емоції людини в масці приблизно так само добре, як без них.

Для цього дослідження науковці з Університетської лікарні Лозанни (University Hospital Lausanne) у Швейцарії обрали 300 дітей віком від 3 до 6 років, яким показали 90 фотографій у випадковому порядку, на них були зображені актори, що виражають радість, гнів та смуток. На половині зображень вони мали маску. Учені скористалися програмним інструментом психології E-Prime версією 3.0, яку схвалив комітет з етики.

Батьки, чиї діти відвідували державні дитячі садки, отримали письмову та усну інформацію з можливістю відмови. Тільки після того, як усі юридичні вимоги було дотримано, учені розпочали експеримент.

Дітей посадили перед комп'ютерами у супроводі педіатра, який у випадковому порядку показував зображення. Діти мали назвати емоцію, вказуючи на картку зі смайликом, або вибрати варіант відповіді:

  • "Я не знаю"

  • "Вийти з експерименту"

Також в аналіз були додані відповіді дітей, які передчасно припинили заняття.

Статистичний аналіз містив порівняння правильних відповідей у ​​різних умовах.

Діти здебільшого відповіли правильно й змогли зіставити емоції на фото майже з однаковою швидкістю, незалежно від того, була людина в масці чи ні. У 70% випадків діти описали правильні емоції, коли актори були без масок. І більше 67%, коли людина була у масці. Що старші діти, то більше правильних відповідей вони отримували. Приблизно чверті школярів було важко відрізнити смуток від гніву, а 21% опитуваних іноді плутали радість із гнівом чи смутком.

Що скажуть психологи?

Ashley Ruba, експерт з психології розвитку в лабораторії дитячих емоцій університету Вісконсіс-Медісон, провела аналогічну роботу під час пандемії. Вона стверджує, що обличчя – це не найважливіший спосіб вираження емоцій, адже людина також використовує тон голосу, позу тіла, адже є й інші контекстуальні підказки, завдяки яким дорослі та діти можуть зрозуміти емоції. Звичайно для обробки мови, дітям важливо навчитися читати по губах, але з проведених досліджень дуже ясно - маска не є предметом, який гальмує розвиток дитини.

Як психолог із питань розвитку, експерт уважає, що існують набагато вагоміші аспекти пандемії, які можуть вплинути не лише на розвиток дитини, а й на її здоров'я. Насамперед ідеться про соціальні зв'язки, яких вони позбавляються під час пандемії, оскільки змушені залишатися вдома. Тому маски, найімовірніше, будуть наприкінці списку тих речей, про які слід турбуватися.

У цілому нині неможливо покладатися на достовірність цих висновків повністю, оскільки використовувалися результати статичних зображень замість живих людей. І тому досить складно дати чітку оцінку тому, як вплинуть маски, які всі змушені носити, на розвиток дитини.

Пандемія, яка похитнула всю планету, диктує свої умови, і з ними важко сперечатися. Усе, що ми можемо зробити – це вживати всіх необхідних заходів для збереження нашого здоров'я, особливо коли існує пряма загроза життю.

Безсумнівно, необхідно бути розсудливими, ставитися з усією серйозністю до можливих негативних наслідків, бо у разі «недбалого» ставлення до свого здоров'я, а саме ігнорування масок і тих вимог, які ввела ВООЗ, можна не тільки нашкодити організму, але й позбутися найціннішого – життя. Але варто замислитись і про наслідки: відсутність соціальних контактів, обмеження свобод у період розвитку дитини як особистості, маска – як блок емоцій та відкритості. Усе це, на жаль, не сприяє нормальному емоційному та інтелектуальному розвиткові дитини, а веде до тяжких наслідків у психоемоційній сфері в майбутньому.