Рух - це життя!

На Землі зростає кількість людей, які навчилися справлятися з віком, почуваються юними, необхідними суспільству, активними, здоровими. Починаючи з середини ХІХ століття, тривалість життя поступово збільшується. Але біологічні можливості організму не безмежні. З віком настають порушення нормальної роботи різних органів органів та систем, можлива поява серйозних захворювань. Генетика, екологічні умови, харчування, якість та доступність медичного обслуговування, шкідливі та корисні звички та безліч інших факторів впливають на здоров'я та якість життя людей.

Однак багато вчених-медиків приходять до висновку, що першорядне значення має рухова активність, під час якої у клітинах організму посилюється метаболізм, вони насичуються киснем та поживними речовинами, відповідно довше зберігають правильне функціонування. Підтверджуються слова давньогрецького філософа Аристотеля: "Рух –  це життя, а життя – це рух".

Привертають увагу рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) з питань фізичної активності та способу життя, в яких, зокрема, вказується, що мала рухливість сучасних людей, особливо у старшому віці, призводить до негативних наслідків для здоров'я. Збільшується поширеність серцево-судинних та онкологічних захворювань, діабету 2 типу, зростає смертність від різних причин. За таких умов додаткові заняття фізкультурою стають життєвої необхідністю.

«Рух – комора життя»

Ці слова давньогрецького письменника та філософа римської епохи Плутарха підтверджують рух «розумного людства» до довголіття та здоров'я. Але фізичні навантаження для людей, яким більше п'ятдесяти років, враховуючи природні вікові зміни, що, за спостереженнями вчених, починаються приблизно з двадцяти семи років, повинні бути щадними, зменшувати до мінімуму можливість травм. Необхідно залишати достатньо часу на відновлення сил після навантажень. Фахівці рекомендують вибирати такі заняття, які передбачають поступовість, легко дозуються за навантаженням, небагато вимагають від організму, дозволяють у процесі занять самостійно контролювати об'єктивні показники, такі як пульс або частота дихання.

Усім цим умовам повною мірою відповідає скандинавська або північна ходьба (nordic walking) з палицями, яка зародилася наприкінці минулого століття у Фінляндії як літня альтернатива для любителів лижного спорту й дуже швидко завоювала популярність у багатьох країнах. Підрахувати число всіх, хто займається цим видом фітнесу, важко, але за деякими непрямими оцінками (наприклад, за кількістю проданих палиць для ходьби) тільки в Європі прихильників скандинавської ходьби понад 20 мільйонів. Кардіолог Aaron Baggish, керівник програми в Массачусетській клініці (США), який навчався та працював у Швейцарії, каже, що нордична ходьба – звичайне проведення часу серед дорослих людей.

Скандинавською ходьбою можуть займатися всі: спортсмени для підтримки фізичної форми у відпустці, люди, які ведуть малорухливий спосіб життя у зв'язку з особливостями професії, пенсіонери, ті, хто відновлюється після хвороби… Ходьба – природне тренування для серця, і протипоказань для занять практично немає. Проконсультувавшись з лікарем, дотримуючись принципу поступовості, починати заняття можуть люди, які ніколи не займалися спортом, фізично пасивні, мають слабкі м'язи, зайву вагу, проблеми з координацією та почуттям рівноваги… Техніка ходьби проста, не вимагає спеціальних навичок і доступна всім.

«…зберегти здоров'я, щоб, займайтеся, люди,» nordic walking!

Переваги скандинавської ходьби порівняно з бігом та іншими видами фізичних тренувань:

  • Опір на палиці підвищує вашу стійкість на дорозі, вселяє впевненість та полегшує рух по перетятій місцевості, запобігає можливості падіння та травм.

  • Скандинавська ходьба поєднує тренування серцево-судинної системи з навантаженням на м'язи плечового пояса, рук і тулуба. «Коли ви ходите без палиць, використовуєте м'язи нижче талії. Коли ви додаєте нордичні палиці, то включаєте в роботу також усі м'язи верхньої частини тіла: ви задієте від 80% до 90% м'язів, а не 50%, як під час звичайної ходьби, що дає істотну перевагу у спалюванні калорій», – пояснює доктор Baggish. .

  • Змахування рукою на кожному кроці збільшує екскурсію (різницю в колі під час вдиху та видиху) грудної клітки, легені інтенсивніше вентилюються, зростає їхня життєва ємність. Завдяки цьому тканини організму краще насичуються киснем, зростає загальна витривалість людини.

  • Використання палиць зменшує навантаження на хребет, коліна, тазостегнові суглоби та кістки п'яти (це допомагає ходити комфортно людям, у яких існують проблеми з суглобами ніг, п'ятковими шпорами та подагрою).

  • Скандинавська ходьба тренує почуття балансу та координацію рухів, покращує поставу.

  • Необхідна умова – тренування на свіжому повітрі. Це особливо важливо, коли ви займаєтеся профілактикою легеневих захворювань або позбавляєтеся від наслідків COVID-19.

  • Додаткове навантаження на м'язи плечового пояса стабілізує кровообіг головного мозку, зменшує ризик деменції.

  • Заняття у групах однодумців дають додаткові позитивні емоції, мотивують до позитивної зміни способу життя, позбавлення багатьох шкідливих звичок.

Будемо стрункими!

Існує хибна думка: чим більше й інтенсивніше тренуєшся, тим більше жиру спалюєш. Проте дослідження доводять, що за значних навантажень організм більше покладається на вуглеводи з раціону харчування, ніж жирові запаси. Щоб витрачався накопичений жир, частота пульсу під час занять повинна бути не вищою за певне (індивідуальне для кожної людини) значення – приблизно 70% від максимального, яке розраховується за простою формулою: 220 – вік людини. Наприклад, для 60-річної людини, щоб досягти найкращого ефекту у схудненні, частота пульсу на тренуванні не повинна перевищувати 112 ударів на хвилину. Для вимірювань використовуйте будь-який доступний та зручний для вас пульсометр.

Поради новачкам

• Одягайтеся комфортно: одяг повинен відповідати порі року, погоді та не обмежувати рухів.

• «Пийте воду до тренування, якщо займатиметеся менше години. Інакше пийте по дорозі», – пропонує доктор Baggish.

• Фізіотерапевт і міжнародний тренер з нордичної ходьби Marco Maas (Нідерланди) застерігає початківців, що легкість тренувань може виявитися оманливою й призвести до перевантаження. «Люди надто захоплюються та недооцінюють складність ходьби. Тренуйтеся спокійно та відповідально», – каже він.

• «Не намагайтеся одразу робити великі кроки. Збільшення довжини кроку має бути природним у міру тренованості», – радить Maas. З часом ваші кроки стануть потужнішими, і ви рухатиметеся швидше – зі швидкістю до 8 км/год.

• Використовуйте, якщо є можливість, спеціальні палиці для скандинавської ходьби, а не лижні, які довші, і не масивні палиці для гірського туризму.

• Не забувайте перед початком походу (як і перед будь-яким спортивним тренуванням) зробити невелику розминку із простих вправ на гнучкість та розтяжку.

• Візьміть під час прогулянки сухофрукти, фініки, горіхи. Вони містять багато поживних речовин та дадуть додаткову енергію організму. Використовуйте багаторазові контейнери – це зменшить шкідливі пластикові відходи. Планета буде вам вдячна!

Змінити звичний спосіб життя не завжди легко. І тому потрібна воля, час, самодисципліна. Ставте перед собою цілі і послідовно рухайтеся до них. Важливо займатися регулярно. Враховуйте своє самопочуття, фізичний стан – надмірні навантаження замість користі можуть нашкодити здоров'ю, але для досягнення позитивного ефекту тренуватися потрібно від двох до чотирьох разів на тиждень (ВООЗ рекомендує триразові заняття). Не перетворюйтесь на спортсмена вихідного дня – очікуваного результату не буде.

Користь від занять не досягається відразу, але дуже скоро після початку тренувань ви помітите, що можете йти швидше й довше, ваші м'язи стають сильними, тіло струнким і красивим, і ви просто почуваєтеся краще, впевненіше й щасливіше.

«Ходьбі всі віки покірні…» Зробіть кроки назустріч здоров'ю, щастю, упевненості в собі… Позитивно мисліть, частіше згадуйте відомі слова: а знаєш, усе ще буде! Південний вітер ще подме й весну ще начарує… Адже весна – це символ радості та надії. Думаємо про це!